Пятница вечером, и всю неделю я ждала этого момента. Я, типичный наркоман гопник, решила устроить себе настоящий отрыв на корпоративе 8 марта. Помимо того, что у меня были закладки амфетамина, я еще и шизающая на эту идею, которая преследит меня уже не первый месяц. Долгая дорога из наркотика вела меня к этому мероприятию, и я была полна нетерпения.
Прежде чем отправиться на корпоратив, я зашла к своему дилеру. Естественно, он был недоволен моим частым посещением, но и продавать он не переставал. Через некоторое время я уже держала в руках свою порцию гидрокодона. Это было мое любимое пыха, и я была уверена, что никакие проблемы не смогут испортить этот вечер.
Маршрутка довезла меня до места встречи, где все уже собрались. Моя компания была по-настоящему разношерстная – здесь были и мои друзья-наркоманы, и коллеги по работе. Но меня это не волновало, ведь у нас была только одна цель – оторваться на полную катушку.
Я нашла своего друга, который обещал достать мне марочку ЛСД 25. На этот раз я не ошиблась с выбором контакта – качество вышка было просто отличное. Мне казалось, что уже сама плоть отпускает и отплывает в иной мир, когда я проглотила эту маленькую таблеточку.
Напоившись и находясь уже на пике эйфории, я начала вживаться в общую атмосферу. Корпоратив превратился в настоящую сумасшедшую вечеринку. Музыка гремела, а наша компания плясала и кричала, словно никто и никогда не будет уставать.
Вокруг меня все казалось таким ярким и нереальным. Блики света на стеклах бутылок, смешанный запах пота и дорогого парфюма, сумасшедшие танцы и всепоглощающая энергия – все это захлестывало меня, словно океанские волны.
В один момент я почувствовала, как моя шиза начинает прорываться сквозь всплески радости. Она подсказывала мне, что я должна пойти дальше, попробовать еще что-то новое. Я вспомнила про закладки амфетамина, которые лежали в моем кармане.
Подойдя к толпе, я решила, что это самое время отведать эту новую "радость". Я отложила на бок страх и осторожность и принялась за действо. Дорога из амфетамина стала моим проводником в мир безудержного веселья.
Я чувствовала, как энергия наполняет каждую клеточку моего тела, мой разум был полон ясности и остроты. Моя реакция стала мгновенной, и мне казалось, что я способна на все. Я плясала, кричала, смеялась, словно мир был сделан только для меня. Все проблемы, все заботы остались где-то за пределами этой вечеринки.
Внезапно, меня обожгла мысль – чего это я делаю? Я достигла пика счастья, но мои действия все больше и больше становились выходящими за рамки разумного. В голове начались диссонирующие мысли – продолжать или остановиться? Но я уже была в режиме гиперактивности, и отдохнуть не могла.
Мои друзья поддерживали меня, они были в том же состоянии, и мы вместе погрузились в безумие. Мы плясали до утра, словно не зная усталости. Музыка и крики слились в одно, и только гиперреалистичные эмоции являлись тому доказательством, что все это происходит на самом деле. Но до тех пор, пока я не попрощаюсь с моими "приятелями", каждый день будет трудной битвой.
Моя история на корпоративе 8 марта была о кратковременном счастье и быстром погружении в безразличие.
Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?